Чи знаєте ви про вдихання кисню?

Судження та класифікація гіпоксії

Чому виникає гіпоксія?

Кисень – основна речовина, яка підтримує життя. Коли тканини не отримують достатньо кисню або мають труднощі з використанням кисню, що спричиняє аномальні зміни в метаболічних функціях організму, така ситуація називається гіпоксією.

Основи судження про гіпоксію

Ступінь і симптоми гіпоксії

Класифікація гіпоксії

Низька концентрація кисню у вдихуваному газі, дисфункція зовнішнього видиху, венозний шунт в артерії тощо. Зазвичай спостерігається при хронічних обструктивних захворюваннях легень і вроджених вадах серця, таких як тетралогія Фалло.

Зменшена кількість або змінені властивості гемоглобіну, такі як анемія, отруєння чадним газом і метгемоглобінемія.

циркуляторна гіпоксія

організаційна гіпоксія

Викликане ненормальним використанням кисню клітинами тканин, наприклад отруєння ціанідами.

Киснева інгаляційна терапія та її призначення

За нормальних умов здорові люди дихають повітрям природним шляхом і використовують кисень, що міститься в ньому, для підтримки метаболічних потреб. Коли хвороба або певні аномальні стани призводять до гіпоксії в організмі, необхідно використовувати певне обладнання для постачання пацієнта киснем, підвищення артеріального парціального тиску кисню (PaO2) і насичення киснем (SaO2), покращення гіпоксії, стимулювання метаболізму та підтримки життя. діяльність.

Переваги інгаляції кисню

• Знімають напади стенокардії та запобігають інфаркт міокарда
• Запобігання раптової смерті від ішемічної хвороби серця
• Добре лікує астму
• Ефективно лікує емфізему, легеневе серце, хронічний бронхіт
• Вдихання кисню має допоміжний терапевтичний ефект при діабеті: сучасні дослідження показують, що діабет пов'язаний з нестачею кисню в організмі. У хворих на діабет значно знижується капілярний тиск, і клітини тканин не можуть повноцінно отримувати кисень, що призводить до порушення функції клітин і метаболізму глюкози. Тому впровадження кисневої терапії для хворих на діабет привернуло увагу медичної спільноти.
• Вдихання кисню може відігравати важливу роль у здоров’ї здорових людей: забруднене повітря, звичайне використання кондиціонерів, регулярне вдихання кисню може очистити дихальну систему, покращити роботу внутрішніх органів, підвищити комплексний імунітет організму та запобігти різним захворюванням.

Які існують класифікації кисневої терапії?

• Подача кисню високої концентрації (5-8 л/хв): використовується для гострої дихальної недостатності, такої як зупинка дихання та серця, гострий респіраторний дистрес-синдром, гостре отруєння (наприклад, отруєння чадним газом або отруєння газом), пригнічення дихання тощо, де високу концентрацію або чистий кисень потрібно використовувати щосекунди для порятунку, але він не підходить для тривалого використання. для запобігання кисневому отруєнню або іншим ускладненням.
• Подача кисню середньої концентрації (3-4 л/хв): підходить для пацієнтів з анемією, серцевою недостатністю, шоком тощо, які не мають строгих обмежень щодо концентрації вдихуваного кисню.
• Подача кисню з низькою концентрацією (1-2 л/хв): зазвичай використовується при хронічному бронхіті, емфіземі, легеневому серці тощо, також відомому як хронічне обструктивне захворювання легень. Занадто високий парціальний тиск кисню в крові може послабити рефлекторну стимуляцію каротидного синуса до дихального центру, тим самим зменшуючи вентиляцію та посилюючи затримку вуглекислого газу. можливо. Тому кисень слід використовувати з обережністю, і зазвичай використовується безперервна інгаляція кисню з низькою концентрацією.

Концентрація кисню та потік кисню

Концентрація кисню: частка кисню, що міститься в повітрі. Концентрація кисню в нормальному атмосферному повітрі становить 20,93%

• Низька концентрація кисню <35%
• Кисень середньої концентрації 35%-60%
• Висока концентрація кисню >60%

Потік кисню: відноситься до скоригованого потоку кисню для пацієнтів, одиниці л/хв.

Перетворення потоку кисню в концентрацію кисню

• Носова канюля, закладеність носа: концентрація кисню (%) = 21+4X потік кисню (л/хв)
• Подача кисню через маску (відкрита та закрита): швидкість потоку має бути більше 6 л/хв
• Простий респіратор: швидкість потоку кисню 6 л/хв, концентрація вдихуваного кисню приблизно 46%-60%
• Вентилятор: концентрація кисню = 80X потік кисню (л/хв) / об’єм вентиляції + 20

Класифікація оксигенотерапії-За способом подачі кисню

На що слід звернути увагу при використанні кисню

• Безпечне використання кисню: Ефективно впроваджуйте «чотири заходи запобігання»: запобігання землетрусам, запобігання пожежам, запобігання нагріванню та запобігання маслу. Не менше 5 метрів від плити і 1 метр від обігрівача. Кисень не може бути використаний. Коли стрілка на манометрі становить 5 кг/см2, його не можна використовувати знову.
• Суворо дотримуйтесь процедур роботи з киснем: використовуючи кисень, ви повинні використовувати його в першу чергу. При зупинці спочатку витягніть катетер, а потім вимкніть подачу кисню. Змінюючи швидкість потоку на півдорозі, ви повинні спочатку відокремити кисень і носовий катетер, відрегулювати швидкість потоку перед підключенням.
• Спостерігайте ефект від застосування кисню: зменшується ціаноз, сповільнюється серцебиття, зменшується задишка, покращується психічний стан, змінюються різні показники аналізу газів крові тощо.
• Щодня міняйте назальну канюлю та розчин для зволоження (1/3-1/2 дистильованої або стерилізованої води)
• Забезпечте екстрене використання: невикористані або порожні кисневі балони повинні бути вивішені відповідно знаками «повний» або «порожній».

Основні запобіжні заходи при вдиханні кисню

• Уважно спостерігайте за ефектом кисневої терапії: якщо такі симптоми, як задишка, зменшуються або полегшуються, а серцебиття нормальне або близьке до норми, це свідчить про ефективність кисневої терапії. В іншому випадку слід вчасно знайти причину і усунути її.
• Подачу кисню високої концентрації не слід забезпечувати надто довго. Загальноприйнято вважати, що якщо концентрація кисню перевищує 60% і триває більше 24 годин, може виникнути кисневе отруєння.
• Пацієнтам із загостренням хронічної обструктивної хвороби легень, як правило, слід проводити контрольовану (тобто безперервну низьку концентрацію) інгаляцію кисню.
• Звертайте увагу на обігрів і зволоження: підтримка в дихальних шляхах температури 37°С і вологості 95-100% є необхідною умовою нормальної очисної функції мукоциліарної системи.
• Запобігайте забрудненню та закупорці протоків: речі слід міняти, чистити та дезінфікувати регулярно, щоб запобігти перехресному зараженню. Для забезпечення ефективної та безпечної кисневої терапії необхідно в будь-який час перевірити катетери та носові перешкоди, щоб переконатися, що вони заблоковані виділеннями, і вчасно замінити.

Стандарти профілактики та лікування поширених ускладнень інгаляції кисню

Ускладнення 1: сухі респіраторні виділення

Профілактика та лікування: кисень, що виходить із пристрою подачі кисню, сухий. Після вдихання він може висушити слизову оболонку дихальних шляхів і зробити виділення сухими та важкими для виділення. У пляшку для зволоження слід додати дистильовану воду, а для зволоження кисню — стерилізовану воду.

Ускладнення 2: пригнічення дихання

Профілактика і лікування: під час гіпоксемії зниження PaO2 може стимулювати периферичні хеморецептори, рефлекторно збуджувати дихальний центр і посилювати вентиляцію легень. Якщо пацієнт покладається на це рефлекторне збудження для підтримки дихання протягом тривалого часу (наприклад, пацієнти з легеневим серцевим захворюванням і дихальною недостатністю типу II), вдихання високих концентрацій кисню може усунути цей рефлекторний механізм, загальмувати спонтанне дихання і навіть спричинити зупинку дихання. . Таким чином, необхідно забезпечити контрольований кисень із низьким потоком і низькою концентрацією та контролювати зміни PaO2, щоб підтримувати PaO2 пацієнта на рівні 60 мм рт.ст.

Ускладнення 3: розсмоктуючий ателектаз

Профілактика та лікування: після того, як пацієнт вдихає високу концентрацію кисню, велика кількість азоту в альвеолах заміщується. Після того, як бронх блокується, кисень в альвеолах може швидко поглинатися циркулюючим кровотоком, що призводить до спадання альвеол і ателектазу. Тому запобігання обструкції дихальних шляхів є ключовим. Заходи включають заохочення пацієнтів до глибокого вдиху та кашлю, посилення відходження мокротиння, часту зміну положення тіла та зниження концентрації кисню (<60%). Пацієнтам на апаратах ШВЛ можна запобігти, додавши позитивний тиск у кінці видиху (PEEP).

Ускладнення 4: ретролентальна гіперплазія фіброзної тканини

Профілактика та лікування: після використання висококонцентрованого кисню надмірний артеріальний парціальний тиск кисню (PaO2 досягає понад 140 мм рт.ст.) є основним фактором ризику виникнення ретролентальної гіперплазії фіброзної тканини у новонароджених (особливо недоношених). Тому слід суворо контролювати концентрацію кисню у новонароджених нижче 40%, а також слід контролювати час інгаляції кисню.

Ускладнення 5: Кисневе отруєння

Клінічні прояви:

• Симптоми легеневого кисневого отруєння: біль за грудиною, сухий кашель і прогресуюча задишка, зниження життєвої ємності легень.
• Симптоми церебрального кисневого отруєння: порушення зору та слуху, нудота, судоми, синкопе та інші неврологічні симптоми. У важких випадках може наступити кома і смерть.
• Прояви очного отруєння киснем: атрофія сітківки. Якщо недоношені діти занадто довго отримують кисень в інкубаторі, сітківка ока матиме обширну оклюзію кровоносних судин, інфільтрацію фібробластів і проліферацію ретролентального волокна, що може призвести до сліпоти.