«У відділеннях інтенсивної терапії тиха гіпоксемія залишається недостатньо вивченим клінічним явищем із серйозними наслідками. Цей парадоксальний прояв, що характеризується десатурацією кисню без пропорційної задишки (так звана «тиха гіпоксія»), служить критичним показником неминучої дихальної недостатності. Зростаюча кількість доказів підтверджує його роль як прихованого патофізіологічного механізму, при цьому затримка діагностики сприяє смертності, якій можна запобігти, від пневмонії, COVID-19 та хронічних захворювань легень. Нещодавно журнал «Медицина Нової Англії» висвітлив цей «парадокс клініциста» – коли нормальне дихання маскує катастрофічне голодування киснем, що вимагає поновлення клінічної пильності та реформування протоколів моніторингу».
Що таке гіпоксемія?
«Гіпоксемія, що визначається як патологічний дефіцит насичення артеріальної крові киснем (PaO2 < 80 мм рт. ст. на рівні моря у дорослих), виникає, коли парціальний тиск падає нижче скоригованих за віком нормативних порогів (Клінічні рекомендації AARC 2021). Когорти високого ризику демонструють різні патофізіологічні профілі:»
- Невідповідність вентиляції/перфузії: пацієнти з тяжкою пневмонією та альвеолярними інфільтратами, що порушують дифузійну здатність
- Кардіогенні механізми: когортні пацієнти з лівою/правою серцевою недостатністю, що демонструють набряк легень, викликаний тиском (PCWP >18 мм рт. ст.)
- Нейром'язовий компроміс: діти з недорозвиненою міжреберною мускулатурою та дорослі з діафрагмальною дисфункцією
- Хронічний вплив: у споживачів тютюну проявляються структурні зміни легень (емфізема, стадія ХОЗЛ-GOLD ≥2)
- Ятрогенні тригери: післяопераційні пацієнти, у яких спостерігається опіоїдно-індуковане пригнічення дихання (ЧД <12/хв) та ателектаз
Примітно, що у 38% пацієнтів після торакальної хірургії розвивається гіпоксемія протягом 24 годин після екстубації (дані ASA Closed Claims Data 2022), що підкреслює необхідність постійного моніторингу пульсоксиметрії у цих групах пацієнтів.
Які небезпеки гіпоксемії?
Згідно з клінічною статистикою, рівень смертності пацієнтів з тяжкою гіпоксемією може сягати 27%, а в більш серйозних випадках рівень смертності може навіть перевищувати 50%. Якщо своєчасно не вжити заходів на ранніх стадіях захворювання, ймовірні серйозні наслідки.
- Вплив на мозок: Коли рівень кисню в крові падає (гіпоксемія), мозок відчуває кисневе голодування. Це може викликати негайні симптоми, такі як постійні головні болі, раптове запаморочення та провали в пам'яті. Якщо не лікувати, тривале кисневе голодування може пошкодити клітини мозку, що потенційно може призвести до інсультів, спричинених блокуванням кровотоку (інфаркт головного мозку) або розривом кровоносних судин (крововилив у мозок). Раннє розпізнавання цих попереджувальних ознак має вирішальне значення для запобігання незворотним неврологічним пошкодженням.
- Вплив на серце: Коли серце не отримує достатньо кисню, йому важко ефективно перекачувати кров. Це навантаження може викликати такі попереджувальні ознаки, як прискорене або нерегулярне серцебиття, стиснення в грудях (стенокардія) та незвичайна втома. З часом нелікована киснева недостатність може послабити серцевий м’яз, що потенційно може призвести до небезпечних для життя ускладнень, таких як серцева недостатність, коли серце не може встигати за потребами організму.
- Вплив на легені: Низький рівень кисню змушує легені працювати інтенсивніше, щоб просто не відставати. З часом це навантаження може пошкодити дихальні шляхи та тканини легень, збільшуючи ризик розвитку дихальних розладів, таких як ХОЗЛ (хронічна обструктивна хвороба легень). У важких випадках тривале голодування киснем може навіть послабити праву сторону серця, оскільки вона намагається перекачувати кров через затверділі легені, стан, відомий як легеневе серце.
- Вплив на весь організм: Хронічна нестача кисню навантажує кожен орган, як автомобіль, що працює на низькій кількості пального. Нирки та печінка поступово стають менш ефективними у фільтрації токсинів, а імунна система слабшає, що ускладнює боротьбу з поширеними інфекціями. З часом цей прихований кисневий борг збільшує ризик пошкодження органів і робить організм вразливим до каскадних проблем зі здоров'ям – від частих захворювань до стійкого рубцювання органів. Це робить ранній моніторинг рівня кисню вирішальним для запобігання поліорганним ускладненням.
Як визначити, чи є у вас гіпоксемія?
Рівень кисню в крові є ключовим показником для виявлення дефіциту кисню. У здорових людей нормальні показники коливаються від 95% до 100%. Рівень від 90 до 94% вказує на легкий дефіцит кисню, який може не проявлятися очевидними симптомами. Падіння до 80-89% сигналізує про помірний дефіцит кисню, що часто викликає утруднене дихання або сплутаність свідомості. Показники нижче 80% свідчать про серйозну надзвичайну ситуацію, коли життєво важливі органи ризикують бути пошкодженими через надзвичайне кисневе голодування та потребують негайної медичної допомоги.
Як підтримувати нормальне насичення крові киснем?
- Відкрийте вікна для провітрювання
Освіжайте повітря у вашому приміщенні, щодня відкриваючи вікна для циркуляції свіжого кисню. Для кращих результатів періодично відвідуйте парки або багаті на природу райони за межами міських зон, щоб робити глибокі, чисті вдихи, які допомагають відновити рівень кисню у вашому організмі.
- Аеробіка
Регулярні аеробні вправи, такі як швидка ходьба, плавання або їзда на велосипеді, можуть покращити кровообіг і циркуляцію кисню. Якщо ви новачок у фізичних вправах, оберіть варіанти низької інтенсивності, такі як водна аеробіка або повільний біг підтюпцем – ці легкі тренування безпечно покращують доставку кисню, одночасно з часом розвиваючи витривалість.
- Домашня киснева терапія
Для людей із хронічними захворюваннями дихання, які мають проблеми з низьким рівнем кисню, використання домашнього кисневого апарату може допомогти підтримувати належне оксигенування. Лікарі часто рекомендують починати з портативних кисневих концентраторів під час сну або щоденної діяльності – при використанні за призначенням ця терапія може покращити рівень енергії, зменшити задишку та сприяти кращій якості сну.
Час публікації: 25 квітня 2025 р.